28 лютого Церква згадує св. ап. Онисима

Результат пошуку зображень за запитом "Св. ап. Онисим"

Тропар, глас 3: Апостоле святий Онисиме, моли милостивого Бога, * щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.

Кондак, глас 4: Як свіча возсіяв єси вселенній, променями сонця сяючи, блаженний, всесвітлого Павла, світ просвітившого, тому й почитаємо тебе, Онисиме славний.

Святий Онисим був невільником святого Филимона (його пам’ять вшановуємо 19 лютого), достойного жителя міста Колоси у Фригії. Прогнівив він свого пана й утік до Риму, де прийшов до святого апостола Павла, який сидів тут у в’язниці, і просив його, щоб заступився за нього перед Филимоном. Бо ж апостол Павло добре знав Филимона, вірного служителя Христа. Святий Павло насамперед навернув Онисима до Христової віри і якийсь час тримав його при собі. А Онисим так гаряче віддався Господу Богу, що апостол називає його своєю дитиною.

Однак святий Павло не хотів розпоряджатися слугою без відома його пана, тому написав листа до Филимона і з тим листом вислав до нього Онисима. Цей лист називається “Послання апостола Павла до Филимона” і є частиною Нового Завіту. “Благаю тебе про мого сина, – писав апостол Павло, – що його породив у кайданах, про Онисима, що колись тобі був непотрібний, тепер же і тобі й мені вельми потрібний. Я його тобі повертаю; а ти його прийми, він бо моє серце. Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах Євангелії. Та без твоєї згоди я нічого не хотів робити, щоб твоє добродійство не було наче з примусу, лише – добровільне. Можливо, що він на те лиш відлучився на час від тебе, щоб ти прийняв його навіки, і вже не як слугу, але більше, ніж слугу, – як брата любого, яким він є особливо для мене, а ще більше для тебе: і то тілом, і в Господі. Отож, якщо мене маєш за друга, прийми його, немов мене самого. Коли ж він тебе чимсь покривдив чи тобі щось винен, то це зарахуй мені” (1, 10-18).

Филимон виконав волю святого Павла і відіслав Онисима назад до нього. Тут Онисим перебував аж до смерти святих апостолів, перед якою удостоївся від них рукоположення на священика і єпископа. Після смерти святого апостола Павла він проголошував слово Боже в Греції і Малій Азії, а після смерти святого Тимотея трудився в Ефесі.

За імператора Траяна його було ув’язнено, передано до Риму і поставлено на суд перед намісником Тертулом. Той засудив його на вигнання в Путиол, в Кампанії. Тут святий навернув багато поган, і за це його знову схопили і привели до Тертула. Той наказав його сильно побити, так, що святому мученикові було поламано кості. Під кінець святому Онисимові стяли мечем голову. Сталося це близько 109 р. Тіло святого перенесли до Ефесу, а згодом до Царгорода.

Опубліковано у Дорога віри. Додати до закладок постійне посилання.