Мученик Арет і з ним 4299 мучеників постраждали за Христа в VI столітті. Арет був правителем міста Неграну в Гравії, жителі якого були християнами. Аравійський (або Омиритський) цар, юдей Дунаан, вирішивши знищити християнство в країні, видав указ про вбивство всіх послідовників Христа. Жителі Негран залишилися вірні Господу, і Дунаан прийшов з великим військом розграбувати місто. Біля стін Неграну царські глашатаї сповістили, що Дунаан залишить у живих тільки тих, хто відречеться від Розп’ятого Галилеянина і Хреста Його, який є “знаменням прокляття”. Не зумівши взяти християнське місто силою, Дунаан пішов на обман, поклявшись, що не примушуватиме християн переходити в юдейство, а лише обкладе Негран даниною. Жителі міста не послухалися ради святого Арета і, повіривши Дунаану, відкрили ворота.
На другий день Дунаан повелів розпалити величезне вогнище, кинути туди всіх служителів Церкви міста, щоб залякати інших християн. Так спалили 427 осіб. Правитель Арет та інші старійшини були посаджені до в’язниці. Потім мучитель розіслав по місту своїх проповідників, щоб навертати християн в юдейство. Сам же розмовляв з з жителями, кажучи: “Я не вимагаю від вас, щоб ви відреклися від Бога неба і землі, не хочу, щоб ви поклонялися ідолам, але бажаю тільки, щоб не вірили ви в Ісуса Христа, тому що Розіп’ятий був людиною, а не Богом”. Святі мученики на це відповіли, що Ісус – Бог Слово, Друга Особа Святої Трійці, для порятунку людей прийняв плоть людську від Духа Святого і Марії Діви. “Не відречемося від Христа, бо Він для нас – Життя, а смерть за Нього – наддбання” , – заявили мученики Дунаану. Більше чотирьох тисяч християн – чоловіків, жінок, старих і дітей – з міста Негран і навколишніх селищ прийняли за Христа Спасителя мученицьку смерть.